У попередній частині ми обговорили тенденцію зростання споживання м’яса, його вплив на здоров’я людини, а також ряд аспектів вегетаріанської дієти. У цій статті я пропоную зосередитися на тому, як надмірне споживання м’яса впливає на навколишнє середовище та екологію нашої планети в цілому, а також на певні естетичні аспекти.
Тваринництво є значним джерелом викидів діоксиду вуглецю, включаючи метан (CH4), закис азоту (N2O) і вуглекислий газ (CO2). За даними ФАО (FAO – Food and Agriculture Organization)[11], ця галузь сільського господарства відповідає за 8-14% світових викидів. Слід зазначити, що існують суттєві розбіжності в підрахунках в різних джерелах. Однак беззаперечним є той факт, що негативний вплив тваринництва на атмосферу відчутний.
Вирощування кормових культур для тваринництва вимагає значних ресурсів, включаючи добрива, які спричиняють викиди закису азоту (N2O) — потужного парникового газу. Викиди N2O з сільського господарства становлять приблизно 2,5-3% від загальної кількості всіх негативних викидів.
Це також призводить до вирубування лісів і зміни землекористування, що, в свою чергу, викликає значну кількість викидів CO2 через втрату лісових масивів, які є важливими поглиначами вуглецю. Найгірша ситуація спостерігається у Бразилії. Згідно статистики INPE, 2000 по 2018 рік близько 17% амазонських лісів були знищені через потреби тваринництва — для вирощування кормових культур та створення пасовищ для худоби. Якщо перевести ці відсотки на квадратні кілометри, то можна з упевненістю стверджувати, що площа вирубаних лісів у Бразилії дорівнює як мінімум площі всієї Німеччини.
Виробництво м’яса потребує близько 27 км³ води щороку, що є еквівалентом майже 18% об’єму Озера Тахо, яке має приблизно 150 км³. Для порівняння, загальне щорічне споживання води на питні потреби для всіх людей на планеті становить приблизно 0,024-0,039 км³, що свідчить про величезні ресурси, необхідні для тваринництва в порівнянні з особистими потребами людства.
Однак ці цифри ще не є настільки жахливими в порівнянні з тим, скільки води використовується для самого виробництва м’яса в промисловому секторі, а також скільки води йде на полив полів для тваринного корму. У випадку з поливом ситуація виглядає ще більш драматичною, якщо згадати про забруднення води пестицидами та іншими шкідливими хімічними речовинами (цей аспект виходить за рамки однієї статті).
Останні підрахунки свідчать про те, що виробництво 1 кг яловичини вимагає, увага, 15 000 літрів води, а 1 кг свинини — 5 000 літрів [12]. Наступного разу, коли ви будете з’їдати бургер у McDonald’s, задумайтеся, чи насправді це так дешево, як здається. Щиро кажучи, якщо оцінювати промислове виробництво м’яса з точки зору ефективності ресурсів, виявляється, що це вкрай дорогий і витратний процес.
Якщо цього було недостатньо, існує також вкрай негативний етичний аспект надшвидкого і масового виробництва м’яса — це умови утримання тварин. І хоча в багатьох країнах рівень стандартів значно підвищився, кожному з нас відомо, що загальна ситуація залишається незадовільною.
Тож, якщо все так погано, чи варто взагалі відмовитися від м’яса? На жаль, навіть якщо ми на мить забудемо про високі потреби в протеїнах і білках для дітей та про елемент високої адаптації в екстремальних умовах (що було обговорено в першій частині), виявляється, що абсолютне виключення вживання м’яса з раціону та його повна заміна на продукти рослинного походження є практично неможливою. Більше того, такий підхід не є значно кращим варіантом для нашої планети, ніж сучасна ситуація у сфері навколишнього середовища <-> тваринництво. Якщо йти в напрямку даної концепції, слово “тваринництво” просто заміниться на “рослинництво”, і замість одних негативних наслідків з’являться інші.
Наприклад, кількість рослинної біомаси, яка споживається людиною, збільшиться в десятки разів. Викидання такої кількості біоречовини на смітник є вкрай нераціональним і малоефективним. Станом на сьогодні, більшість біозалишків від продукції рослинної їжі для людини споживається тваринами. Значна кількість рослинних залишків може створити істотні проблеми з утилізацією. Далеко не всі пасовища можуть бути перетворені на поля для вирощування, а суттєве збільшення площі, відведеної для рослинності, також призведе до підвищення забруднення води.
Також слід зауважити, що в багатьох спекотних районах продукти тваринного походження та м’ясо є практично єдиним можливим варіантом харчування. Особисто мені здається, що абсолютна відмова від м’яса — це не лише “вегетаріанська утопія”, а й малоефективне рішення. У всьому необхідна міра, а правда завжди знаходиться на “золотій середині”. Енергетична циркуляція: рослини → тварини → люди не є науковим вигадкою, а створена в результаті мільйонів років еволюції. Жодне з крайніх рішень не є оптимальним.
Щоденне вживання бургерів і хот-догів — це пряма дорога до хвороб і швидкої смерті. Відсутність достатньої кількості білків і протеїнів під час формування організму (особливо скелетного й мозкового розвитку) через непродумані вегетаріанські/вегетаріанські дієти, на мою думку, є cкрайністю.
А що, якщо спробувати знайти баланс між різними поглядами? Загальноприйнята норма помірного споживання м’яса для дорослої людини, щоб це не шкодило здоров’ю, становить близько 15-30 кг на рік (в залежності від різних джерел). Розглянемо для прикладу родину з двох-трьох дітей та двох дорослих. Для правильного і безпечного розвитку, беручи до уваги, що дитина вживає майже вдвічі менше м’яса, цілком достатньо буде 30 кг м’яса на рік. Дорослим вистачить 15 кг на особу — це позитивно вплине на здоров’я, а з віком цю кількість можна навіть зменшувати. Виходить, що на рік для такої родини цілком достатньо 60-70 кг м’яса.
Отже, світову кількість виробленого м’яса (при помірному і раціональному вживанні) можна було б легко зменшити в п’ять разів — і це без особливих труднощів з крайніми підходами. Тварини мали б кращі умови життя, м’ясо могло б бути дорожчим, але високої якості, а навколишнє середовище функціонувало б у балансі, а не на межі можливостей.
Я мимоволі згадую своє дитинство. Бабуся з дідусем тримали кабанчика, який ріс на рештках їжі зі столу та залишках рослин. Жодних пестицидів, більш ніж прийнятні умови існування (загрода літом, теплий хліб зимою). Так, кабанчик жив лише рік, але половина туші забезпечувала всю родину, а друга половина йшла на продаж. Не пам’ятаю, щоб мені бракувало м’яса або хотілося б його більше чи частіше. З певністю можу сказати, що м’ясо не було на столі щоденно, і це абсолютно не було потрібно. Харчування було збалансованим – овочі, фрукти, риба, мед, горіхи — все було з власного городу. Продуктів такої якості і смаку, які я пам’ятаю з дитинства, у великих містах знайти сьогодні практично неможливо.
Сучасні норми вживання м’яса — це однозначна помилка, що має надзвичайно негативний вплив на здоров’я і навколишнє середовище. Абсолютна відмова від м’яса для всього людства також не є рішенням. Особисто я, після всіх досліджень, залишаюся при наступній позиції: помірне і обов’язкове вживання м’яса для дітей, а також поступове зменшення кількості м’яса у дорослих з 30 до 5-10 кг на рік з можливістю переходу на вегетаріанську дієту з додатковою суплементацією.
Якщо Ви бажаєте отримувати більше інйормації подібного характеру – тоді пропонуємо підписатися на нашу розсилку:
Дякую за увагу, Lumin Hopper
Зверніть увагу: ця стаття має виключно інформаційний характер та не є медичною порадою. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо свого здоров’я чи харчування рекомендуємо проконсультуватися з кваліфікованим фахівцем.
